У 1963 році закінчив Тернопільський державний медичний інститут з відзнакою за спеціальністю "Лікувальна справа".

Кандидат медичних наук з 1971 року. Кандидатська дисертація на тему: «Деякі показники неспецифічної реактивності організму при інфекційному гепатиті» (1971, н. керівник Л.І. Богачик)»

Вчене звання доцента присвоєно у 1974 році. Доктор медичних наук з 1981 року. Докторська дисертація на тему: «Холемія і бактеріальна флора в патогенезі і клініці вірусного гепатиту та холециститу» (1980, н. консультанти Л.І. Богачик і І.О. Ситник). Вчене звання професора присвоєно у 1983 році. Академік НАМН України з 2017 року.

Є автором і співавтором близько 850 наукових і 188 публіцистичних і науково-популярних праць, у тому числі 47 книжок (монографій, підручників, посібників, довідників), 61 патент і авторське свідоцтво на винаходи.

Є науковим керівником 37 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата наук та 19 - доктора наук.

Відомий вчений в галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології.

•   Описав сім раніше не відомих клінічних симптомів інфекційних хвороб. Вперше розробив термографічну семіотику гострих респіраторних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу, лептоспірозу, оперізувального герпесу та інших і запропонував термографічні критерії їх диференційної діагностики.

•   Поглибив знання про механізм лікувальної дії різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів й обгрунтував доцільність їх поєднаного застосування при інфекційних захворюваннях.

•   Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, що суттєво пришвидшує клінічне одужання і забезпечує санацію кишечнику від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних засобів.

•   Доведено можливість підвищити лікувальну ефективність рекомбінантних α-інтерферонів та індукторів інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови попередньої дезінтоксикації організму ентеросорбентами.

•   Розроблено аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій і вперше апробовано новий вітчизняний препарат нуклеїнової кислоти (нуклекс) й доведено їх високу клінічну ефективність.

•   Отримано і впроваджено в лікарську практику протилептоспірозний алогенний імуноглобулін, за допомогою якого вдалося утричі знизити летальність при тяжких формах недуги. Ініціатор створення і автор двох підручників з військової епідеміології (2002, 2015 рр.), які впроваджені у навчальний процес на профільних кафедрах медичних університетів і Української військово-медичної академії.

•   Узагальнив світовий досвід з медичної протидії біотероризму і розробив низку пропозицій для лікувально-профілактичних закладів й Міністерства охорони здоров`я.

•   Опублікував серію статей з актуальних питань медичної протидії біотероризму, військової епідеміології, біоетики та історії боротьби з інфекційними хворобами в Україні.

•   Долучився до складання навчальних програм і перших компакт-дисків та віртуальних програм з епідеміології та інфекційних хвороб і входження медичних університетів України в Європейський освітній простір.

У 1983-2004 рр. М.А. Андрейчин працював на посаді проректора з наукової роботи Тернопільського держ. мед. ун-ту ім. І.Я. Горбачевського. У цей період значно зріс науковий потенціал університету, який за кількістю викладачів з науковими ступенями і показниками науково-дослідної роботи став одним із провідних серед вищих медичних навчальних закладів України.

У 1997 р. очолив ініціативну групу, зусиллям якої було створено Асоціацію інфекціоністів України. Відтоді й дотепер є президентом Асоціації. За його керівництва вже проведено 5 з’їздів інфекціоністів України, 38 пленумів і науково-практичних конференцій, рекомендації яких враховуються Міністерством охорони здоров’я.

М.А. Андрейчин – член Європейського товариства з хіміотерапії інфекційних хвороб, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Польського товариства лікарів-епідеміологів та інфекціоністів і Товариства інфектологів Литви, академік Академії наук вищої освіти України. почесний професор Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова.

Ініціатор створення і головний редактор щоквартального всеукраїнського науково-медичного журналу «Інфекційні хвороби» (з 1995 р., вже видано 82 числа), член наукової ради Національної Академії медичних наук України. З 2003 р. очолює Тернопільський осередок Наукового товариства імені Шевченка, за його редакцією випущено 11 томів наукових праць осередку та ряд інших видань.

Лауреат всеукраїнських премій ім. С. Подолинського та ім. Братів Лепких, премій НАМН України та Академії В0 України. Нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів і Міністерства охорони здоров’я, орденами Архистратига Михаїла, князя Острозького і Арсена Річинського «За значний внесок у духовність України», Срібною медаллю ВДНГ, медалями Фонду миру, «Ветеран праці», Агапіта Печерського НАМН України.